Теплий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Те́плий | Те́плі |
| Р. | Те́плого | Те́плих |
| Д. | Те́плому | Те́плим |
| З. | Те́плого | Те́плих |
| Ор. | Те́плим | Те́плими |
| М. | Те́плому | Те́плих |
| Кл. | Те́плий | Те́плі |
Те́п-лий
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Тепл-; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від те́плий, тепле́нький, тепле́сенький, тепли́чний, теплови́й, тепло́тний «тепловий» Нед, теплува́тий, те́пінь «море вогню; вологий теплий вітер; відлига» Нед, те́плень «теплий весняний вітер» Нед, тепли́на «місце, де вода не замерзає; [тепла погода]» СУМ, Нед, тепли́нь «теплінь» Чаб, тепли́ня «тс.» Г, Шейк, теплиця «оранжерея; місце, де вода не замерзає Нед; приміщення для окоту овець Чаб; вирій», тепличи́на «піч» О, тепли́чина «місце, де вода не замерзає О; вирій», [тепли́чка] «піч» О, тепли́чник, [теплівня́] «теплиця» Нед, теплівщина «жаркий пояс, тропічна країна» Нед, теплі́ж «підшерстя, шерстинки» Нед, теплу́шка, [теплюшка] «піч» О, тепля́к «теплушка; частина кошари Доп. УжДУ IV; теплий вітер», [тепля́рня] «оранжерея» Нед, тепли́ти, теплі́ти, теплі́шати, теплі́щати «теплішати» Шейк, Нед, відте́плий «відталий», відтепень «відлига» ВеНЗн, [зате́пла] «поки тепло», оте́плювальний, оте́плювач, отепли́ти, [оттеплий] «розталий» Нед; — рос. тёплый, білор. цёплы, д.-рус. теплъ, теплыи, пол. ciepły, чеськ. словац. teplý, в.-луж. ćopły, н.-луж. śopły, полаб. tepla, болг. топъл, мак. топол, сербохорв. топао, словен. tópel, ст.-слов. топлъ, теплъ; — psl. teplъ «теплий» (форма *toph> виникла під впливом topiti), дієприкм. від *tepti «бути теплим», яке не збереглося в жодній із слов'янських мов; — споріднене з дінд. tapati «нагріває, нагрівається, горить», tapyati «тс.», tapayati «нагріває, розжарює», taptah «розжарений, гарячий», taptam «жар», авест. tapayeiti «нагріває», tafta- «запальний, гарячий», перс. tāftan «горіти, гріти, світити», лат. tepeo, -ere «бути теплим», лат. tepidus «теплий, теплуватий», Теpula aqua (назва водопроводу в Римі), tox B. tsatsāpau «нагрітий», ir. ten (<*tepnos) «вогонь», té (<*tepent-) «гарячий», алб. тftoh «охолоджую»; іє. *tep- «бути теплим» — Фасмер IV 44; Черных II 236—237; Горяев 364; Sławski I 101; Brückner 62; Machek ESJČ 640; Holub—Kop. 383; Младенов 636; Skok III 481; Meillet Études 413; Uhlenbeck 108; Mayrhofer I 477; Pedersen Kelt. Gr. I 92—93; Stokes 125; Walde—Hofm. II 667; Trautmann 319. — Пор.топити¹.
Переклад ред.
| Список перекладів | |