Стадниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Ста́дниця | — |
| Р. | Ста́дниці | — |
| Д. | Ста́дниці | — |
| З. | Ста́дницю | — |
| Ор. | Ста́дницею | — |
| М. | Ста́дниці | — |
| Кл. | Ста́днице* | — |
Ста́д-ни-ця
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Стад-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [stɐdnet͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва кількох населених пунктів в Україні. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |