Смиківці

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	Смикі́вці
Р.	—	Смикі́вць
Д.	—	Смикі́вцам
З.	—	Смикі́вці
Ор.	—	Смикі́вцями
М.	—	Смикі́вцях
Кл.	—	Смикі́вці*

Сми-кі́в-ці

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Смик-; суфікси: -ів-ц; закінчення: -і.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. село в Україні, Тернопільській області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Смиківці