Святополчич
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Святопо́лчич | Святопо́лчичі |
| Р. | Святопо́лчича | Святопо́лчичів |
| Д. | Святопо́лчичеві Святопо́лчичу |
Святопо́лчичам |
| З. | Святопо́лчича | Святопо́лчичів |
| Ор. | Святопо́лчичем | Святопо́лчичами |
| М. | Святопо́лчичеві Святопо́лчичу |
Святопо́лчичах |
| Кл. | Святопо́лчичу | Святопо́лчичі |
Свя-то-по́л-чич
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Святополч-; суфікс: -ич.
Вимова ред.
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- по-батькові від Святополка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |