Поличинці
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | Поли́чинці |
| Р. | — | Поли́чинць |
| Д. | — | Поли́чинцам |
| З. | — | Поли́чинці |
| Ор. | — | Поли́чинцями |
| М. | — | Поли́чинцях |
| Кл. | — | Поли́чинці* |
По-ли́-чин-ці
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Поличин-; суфікс: -ц; закінчення: -і.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- село в Україні, Козятинського району Вінницької області. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |