Огнев’юк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Огнев’ю́к	Огнев’юки́
Р.	Огнев’юка́	Огнев’юкі́в
Д.	Огнев’юко́ві Огнев’юку́	Огнев’юка́м
З.	Огнев’юка́	Огнев’юкі́в
Ор.	Огнев’юко́м	Огнев’юка́ми
М.	Огнев’юко́ві Огнев’юкі́	Огнев’юка́х
Кл.	Огнев’юке́	Огнев’юки́

Ог-нев’-ю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Огн-; суфікси: -ев-юк.

Вимова

• МФА : [ɔɦneu̯ˈʲjuk] (одн.), [ɔɦneu̯ʲjʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів