Українська

Ма́рн

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Марн-.

геогр. річка ві Франції. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ріки, як Сен, Марн і Саон, вкриті ледовими кригами; ціла комунікація на ріках здержана. Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1917._№014.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: Marn ^(en) Російська_ru: Марн ^(ru) чол.

Російська

Корінь: -Марн-.

Марн (аналог укр. слову). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість