Кунинець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Кунине́ць | Кунинці́ |
| Р. | Кунинця́ | Кунинці́в |
| Д. | Кунинце́ві Кунинцю́ |
Кунинця́м |
| З. | Кунине́ць | Кунинці́ |
| Ор. | Кунинце́м | Кунинця́ми |
| М. | Кунинці́ Кунинця́ |
Кунинця́х |
| Кл. | Кунинцю́* | Кунинці́* |
Ку-ни-не́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Кун-; суфікси: -ин-ець.
Вимова ред.
- МФА : [kʊneˈnɛt͡sʲ] (одн.), [kʊnenʲˈt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |