Дікун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Діку́н | Дікуни́ |
Р. | Дікуна́ | Дікуні́в |
Д. | Дікуне́ві Дікуну́ |
Дікуна́м |
З. | Дікуна́ | Дікуні́в |
Ор. | Дікуно́м | Дікуна́ми |
М. | Дікуно́ві Дікуні́ |
Дікуна́х |
Кл. | {{{3}}}е | Дікуни́ |
Ді-ку́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дік-; суфікс: -ун.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |