Губичі
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | Гу́бичі |
| Р. | — | Гу́бичів |
| Д. | — | Гу́бичям |
| З. | — | Гу́бичі |
| Ор. | — | Гу́бичами |
| М. | — | на/у Гу́бичах |
| Кл. | — | Гу́бичі |
Гу́-би-чі
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Губич-; закінчення: -і.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва населених пунктів в Старосамбірському та Ріпкинському районах Україні. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- до 1933 року село в Дрогобицькому повіті біля Борислава. Тепер — район в Бориславі. 20 травня 1930 року році Губичі, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Мражниця були приєднані до міста Борислав. [▲ 2] ◆ Колишнє село Губичі знаходиться в північній частині Борислава вздовж річки Тисмениця, межує з селами Попелі, Дережичі та Модричі.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
