Глушець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Глуше́ць	—
Р.	Глушця́	—
Д.	Глушцю́	—
З.	Глуше́ць	—
Ор.	Глушце́м	—
М.	Глушці́ Глушця́	—
Кл.	Глушцю́*	—

Глу-ше́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Глушець-.

Вимова

• МФА: [ɦlʊˈʃɛt͡sʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. геогр. річка в Україні ◆ Зображення Луцького замку та річки Глушець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Глушец (ru) чол.