Глушець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Глуше́ць | — |
| Р. | Глушця́ | — |
| Д. | Глушцю́ | — |
| З. | Глуше́ць | — |
| Ор. | Глушце́м | — |
| М. | Глушці́ Глушця́ |
— |
| Кл. | Глушцю́* | — |
Глу-ше́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Глушець-.
Вимова ред.
- МФА: [ɦlʊˈʃɛt͡sʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |