Білінчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Білінчу́к	Білінчуки́
Р.	Білінчука́	Білінчукі́в
Д.	Білінчуко́ві Білінчуку́	Білінчука́м
З.	Білінчу́к	Білінчуки́
Ор.	Білінчуко́м	Білінчука́ми
М.	Білінчуко́ві Білінчуку́	Білінчука́х
Кл.	Білінчуку́*	Білінчуки́*

Бі-лін-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Білін-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bilinchuk (en) Білоруськаbe: Білінчук (be) Російськаru: Блинчук (ru) чол.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Корінь: -Білін-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Білінчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість