Біличин

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Біли́чин  —
Р. Біли́чина  —
Д. Біли́чинові
Біли́чину
 —
З. Біли́чин  —
Ор. Біли́чином  —
М. на/у Біли́чину  —
Кл. Біли́чину*  —

Бі-ли́-чин

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Біличин-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. село в Україні, Вінницькій області. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

У Вікіпедії є стаття