Білград
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Білгра́д | — |
| Р. | Білгра́да | — |
| Д. | Білгра́дові Білгра́ду |
— |
| З. | Білгра́д | — |
| Ор. | Білгра́дом | — |
| М. | на/у Білгра́ду | — |
| Кл. | Білгра́ду* | — |
Біл-гра́д
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Біл-; корінь: -град-.
Вимова ред.
- МФА: [bʲilˈɦrɑd]
прослухати вимову?, файл- УФ: [біилгра́д]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- геогр. столиця Сербії ◆ З від'їздом до Білграда ні Ненко, ні тим більше Арсен не поспішали. Володимир Малик, «Шовковий шнурок»
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від видозміненої назви Білиград, під якою згадано місто у 878 році < серб. бело «білий колір» та град «місто».
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |