Биковець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Бикове́ць | — |
| Р. | Биковця́ | — |
| Д. | Биковцю́ | — |
| З. | Бикове́ць | — |
| Ор. | Биковце́м | — |
| М. | Биковці́ Биковця́ |
— |
| Кл. | Биковцю́* | — |
Би-ко-ве́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Бик-; суфікси: -ов-ець.
Вимова ред.
- МФА: [bekɔˈu̯ɛt͡sʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- геогр. село в Україні Шумського району Тернопільської області. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від бик + -ов + -ець, далі д.-грец. βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик».
Переклад ред.
| Список перекладів | |
