Антоніни

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	Антоні́ни
Р.	—	Антоні́нів
Д.	—	Антоні́нам
З.	—	Антоні́ни
Ор.	—	Антоні́нами
М.	—	на/у Антоні́нах
Кл.	—	Антоні́ни

Ан-то-ні́-ни

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Антонін-; закінчення: -и.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. селище міського типу в Україні, Хмельницькій області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Антоніни