Антонів
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Анто́нів | — |
| Р. | Анто́ніва | — |
| Д. | Анто́ніву | — |
| З. | Анто́нів | — |
| Ор. | Анто́нівом | — |
| М. | на/у Анто́ніві | — |
| Кл. | Анто́ніве* | — |
Ан-то́-нів
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Анто́нів | Анто́ніви |
| Р. | Анто́ніва | Анто́нівів |
| Д. | Анто́нівові Анто́ніву |
Анто́нівам |
| З. | Анто́ніва | Анто́нівів |
| Ор. | Анто́нівом | Анто́нівами |
| М. | Анто́нівові Анто́ніву |
Анто́нівах |
| Кл. | Анто́ніву | Анто́ніви |
Ан-то́-нів
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Антон-; суфікс: -ів.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва кількох сіл в Україні [▲ 1] ◆ Історична дата утворення Антоніва невідома. Припускають, що в княжу добу на місці села стояло місто Розволожжя, яке було досить крупним.
- українське прізвище. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |