ґраніт
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ґрані́т | ґрані́ти |
Р. | ґрані́ту | ґрані́тів |
Д. | ґрані́ту ґрані́тові |
ґрані́там |
З. | ґрані́т | ґрані́ти |
Ор. | ґрані́том | ґрані́тами |
М. | ґрані́ті ґрані́тові ґрані́ту |
ґрані́тах |
Кл. | ґрані́те | ґрані́ти* |
ґра-ні́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Альтернативні форми: граніт.
Корінь: -ґраніт-.
Вимова ред.
- УФ: [ґран`і́т]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- стар. правоп. граніт ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Див. граніт | |