ґвара

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	ґва́ра	ґва́ри	ґва́ри
Р.	ґва́ри	ґва́р	ґва́р
Д.	ґва́рі	ґва́рам	—
З.	ґва́ру	ґва́ри	ґва́ри
Ор.	ґва́рою	ґва́рами	—
М.	ґва́рі	ґва́рах	—
Кл.	ґва́ро*	ґва́ри*	—

ґва́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ґвар- ; закінчення: -а

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. говір, що сформувався у Львові і його околицях, у результаті змішання української і польської мов, з вкрапленнями німецької та єврейської лексики. Набув популярності, як мова батярів ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. галицизми, галицька мова

Гіпероніми

1. говір, діалект, мова

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• Львівська ґвара

Споріднені слова

• згрубілі форми:
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від польського слова gwara - місцева говірка, діалект, - яке в свою чергу пов'язане з праслов'янським коренем говор.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ґвара