існувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | існу́ю | існува́в | існува́тиму | — |
Ти | існу́єш | існува́в існува́ла | існува́тимеш | існу́й |
Він Вона Воно |
існу́є | існува́в існува́ла існува́ло | існува́тиме | — |
Ми | існу́єм(о) | існува́ли | існува́тимем(о) | існу́ймо |
Ви | існу́єте | існува́ли | існу́йте | |
Вони | існу́ють | існува́ли | існува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | існу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | існува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | існу́ваний | |||
Безособова форма | існу́вано |
іс-ну-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -існ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА : [isnʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- бути в дійсності; бути. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути живим; жити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: існувати
- Існувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.