інтенція
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | інте́нція | інте́нції |
| Р. | інте́нції | інте́нцій |
| Д. | інте́нції | інте́нціям |
| З. | інте́нцію | інте́нції |
| Ор. | інте́нцією | інте́нціями |
| М. | інте́нції | інте́нціях |
| Кл. | інте́нціє* | інте́нції* |
ін-те́нц-і-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -інтенц-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- намір, ціль, направленість на що-небудь.
- У філософії та психології це намір, направлення свідомості на якийсь об'єкт чи суб'єкт, або сам план дій та вчинків людини. ◆ Едмунд Гуссерль вважав, що інтенція або інтенціональність - це не лише переживання наділене змістом або направлене на сприйняття чогось, але й ідентифікація та аналогія свідомості з тим, на що направлена увага в даний момент. Наприклад, це та сама увага читача на текст зараз й усвідомлення змісту (сенсу) тексту та сприйняття інформації в той самий час, як сам організм людини (читача) зайнятий скануванням й розпізнаванням символів тексту.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?? (лат. intentio "намір,прагнення")