інновація
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | іннова́ція | — |
| Р. | іннова́ції | — |
| Д. | іннова́ції | — |
| З. | іннова́цію | — |
| Ор. | іннова́цією | — |
| М. | іннова́ції | — |
| Кл. | іннова́ціє* | — |
ін-но-ва́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ін-; корінь: -нов-; суфікс: -аці- ; закінчення: -я
Вимова ред.
- МФА: [innovatsiya]
Послухати вимову:
- УФ: [ін:ова́ц'ійа]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Нововведення, новітня зміна чи винахід.
- Процес, орієнтований на створення, розвиток і якісне вдосконалення нових виробів, технологій, організаційних форм (екон.).
◆ Схильний до інновацій Салман профінансував роботи двох фізиків, які твердили, що винайшли акумулятор святості (Брати Капранови, Розмір має значення, 2006).
- Нова технологія чи виріб, що якісно випереджає попередні або значно відрізняється від них (екон.).
- Нове явище у мові (лінгв.).
◆ Мовлячи загально, явні, всеохопні правописні нововведення є переконливішим доказом фонологічної інновації, ніж випадкові відхилення від традиційної орфографії (Юрій Шевельов, Історична фонологія української мови, 2002).
Синоніми ред.
- нововведення
- новизна
- зміни
- варіації
- прецедент
- модернізм
- винахід
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від innovātiō — оновлення, зміна
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |