ярювати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ярю́ю	ярюва́в	ярюва́тиму	—
Ти	ярю́єш	ярюва́в ярюва́ла	ярюва́тимеш	ярю́й
Він Вона Воно	ярю́є	ярюва́в ярюва́ла ярюва́ло	ярюва́тиме	—
Ми	ярю́єм(о)	ярюва́ли	ярюва́тимем(о)	ярю́ймо
Ви	ярю́єте	ярюва́ли		ярю́йте
Вони	ярю́ють	ярюва́ли	ярюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ярю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	ярюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ярьо́ваний
Безособова форма	ярьо́вано

я-рю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -яр-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [jɐrʲʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. виконувати весняні польові роботи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ярювати