юстирувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | юсти́рую | юсти́рував | юсти́руватиму | — |
| Ти | юсти́руєш | юсти́рував юсти́рувала | юсти́руватимеш | юсти́руй |
| Він Вона Воно |
юсти́рує | юсти́рував юсти́рувала юсти́рувало | юсти́руватиме | — |
| Ми | юсти́руєм(о) | юсти́рували | юсти́руватимем(о) | юсти́руймо |
| Ви | юсти́руєте | юсти́рували | юсти́руйте | |
| Вони | юсти́рують | юсти́рували | юсти́руватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | юсти́руючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | юсти́рувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | юсти́рований | |||
| Безособова форма | юсти́ровано | |||
юс-ти́-ру-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -юстир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [jʊˈstɪrʊu̯ɐte] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спец. точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об'єктиви тощо. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |