щирувати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я щиру́ю щиру́вав щиру́ватиму  —
Ти щиру́єш щиру́вав
щиру́вала
щиру́ватимеш щиру́й
Він
Вона
Воно
щиру́є щиру́вав
щиру́вала
щиру́вало
щиру́ватиме  —
Ми щиру́єм(о) щиру́вали щиру́ватимем(о) щиру́ймо
Ви щиру́єте щиру́вали щиру́йте
Вони щиру́ють щиру́вали щиру́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. щиру́ючи
Дієприсл. мин. ч. щиру́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч. щиро́ваваний
Безособова форма щиро́вавано

щи-ру-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -щир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок., заст. виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела ред.