Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	щиру́ю	щиру́вав	щиру́ватиму	—
Ти	щиру́єш	щиру́вав щиру́вала	щиру́ватимеш	щиру́й
Він Вона Воно	щиру́є	щиру́вав щиру́вала щиру́вало	щиру́ватиме	—
Ми	щиру́єм(о)	щиру́вали	щиру́ватимем(о)	щиру́ймо
Ви	щиру́єте	щиру́вали		щиру́йте
Вони	щиру́ють	щиру́вали	щиру́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	щиру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	щиру́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	щиро́ваваний
Безособова форма	щиро́вавано

щи-ру-ва́-ти

Корінь: -щир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

недок., заст. виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

щирувати