ціпилно
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ціпи́лно | ціпи́лна |
Р. | ціпи́лна | ціпи́лен |
Д. | ціпи́лну, ціпи́лнові | ціпи́лнам |
З. | ціпи́лно | ціпи́лна |
Ор. | ціпи́лном | ціпи́лнами |
М. | ціпи́лну | ціпи́лнах |
Кл. | ціпи́лно* | ціпи́лна* |
ці-пи́л-но
Іменник середнього роду, відмінювання 1*a.
Корінь: -ціп-; суфікси: -и-льн; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА : [t͡sʲiˈpɪlnɔ] (одн.), [t͡sʲiˈpɪlnɐ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- держак ціпа. [≈ 1] ◆ Никон замахав обома руками, ніби птиця затріпала крилами, з таким завзяттям, неначе він махав ціпилном на току. І. С. Нечуй-Левицький, «Неоднаковими стежками»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: ціпилно
- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.