ціпилно
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ціпи́лно | ціпи́лна |
| Р. | ціпи́лна | ціпи́лен |
| Д. | ціпи́лну, ціпи́лнові | ціпи́лнам |
| З. | ціпи́лно | ціпи́лна |
| Ор. | ціпи́лном | ціпи́лнами |
| М. | ціпи́лну | ціпи́лнах |
| Кл. | ціпи́лно* | ціпи́лна* |
ці-пи́л-но
Іменник середнього роду, відмінювання 1*a.
Корінь: -ціп-; суфікси: -и-льн; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [t͡sʲiˈpɪlnɔ] (одн.), [t͡sʲiˈpɪlnɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- держак ціпа. [≈ 1] ◆ Никон замахав обома руками, ніби птиця затріпала крилами, з таким завзяттям, неначе він махав ціпилном на току. І. С. Нечуй-Левицький, «Неоднаковими стежками»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: ціпилно
- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.