Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

ціл-ко-ви́-то
Прислівник, означальний, міри та ступеню; незмінний.

Корінь: -цілк-; суфікси: -ов-ит.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. цілком, повністю [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. до кінця, зовсім, абсолютно ◆ немає прикладів застосування. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ціли́й СУМ, Нед, ці́лечкий «цілісінький», ціли́нний, цілі́сінький, ці́лісний, цілі́ський «цілісінький» ВеБа, цілко́вий, цілкови́тий, [цілови́тий] Нед, цілю́чий, цілю́щий, ці́льний, ціле́ць «велика кам'яна брила», ціли́к «цілина, переліг», цілина́, ціли́нник, ціли́тель, ціли́ця «цілина; сіль у кристалах», ці́лість, ці́лка «цільні крупи», цілни́к «земля, не займана вглиб; цілина», ціль6а́ «зцілення», ціли́ти, цілі́ти Нед, ці́ле «справді, насправді», ці́ли «цілком» Нед, цілко́м, цілнико́м «навпростець (полем, а не шляхом)», цілце́м Г, [ці́льма Нед] «цілком», зцілю́щий, зціли́тель, зціли́ти, зцілі́ти, заціли́нитися «обернутися на цілину (про поле)» Я, заціли́тися «тс.» Ж, заціли́ти «замкнути» Ж, зацілі́ти «уціліти», ізціли́ти Ж. наці́ло, суці́льний, суці́лина «сукупність; міцність» Нед, Куз, суці́льність «єдність», [су́цілком «цілком»] Куз. Нел. суці́ль, уцілі́лий, уцілі́ти, усу́ціль, уціло́к «цілком», ст.-слов. цѣлый; — рос. це́лый, білор. цэ́лы, д.-рус. цѣлыи «здоровий; чистий; непошкоджений», пол. cały, чеськ. словац. сеlý, в.-луж. cyły, н.-луж. сеłу, полаб. ćol, болг. цял, мак. цел, сербохорв. це̏о, словен. cél, ст.-слов. цѣлъ «здоровий; цілий». — psl. cělъ; — споріднене з прус. kailūstiskan «здоров'я», готська hails «цілий; здоровий», д.-в.-нім. heil «тс.», дав.-англ. hǣl «добра прикмета, удача», д.-ісл. heill «тс.», н.-нім. дфриз. hēl «рятунок; добробут»; твердження про запозичення праслов’янського слова з германських мов (Hirt PBrB 23, 332) безпідставне. — Фасмер—Трубачев IV 297; ЭССЯ 3. 179—180; Sławski І 54; Brückner 55—56; Machek ESJČ 82; Holub—Кор. 84; Holub—Lyer 111; Младенов 678; Bern. I 123; Mikl. EW 28; Trautmann 112; Persson Beitr. I 516; Kluge—Mitzka 298; Klein 696, 1742.


Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.