цюкати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | цю́каю | цю́кав | цю́катиму | — |
Ти | цю́каєш | цю́кав цю́кала | цю́катимеш | цю́кай |
Він Вона Воно |
цю́кає | цю́кав цю́кала цю́кало | цю́катиме | — |
Ми | цю́каєм(о) | цю́кали | цю́катимем(о) | цю́каймо |
Ви | цю́каєте | цю́кали | цю́кайте | |
Вони | цю́кають | цю́кали | цю́катимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | цю́кающий | |||
Дієприкм. мин. ч. | цю́кавший | |||
Дієприсл. теп. ч. | цю́кая | |||
Дієприсл. мин. ч. | цю́кав, цю́кавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | цю́каемый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | цю́каовано |
цю́-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -цюка-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- недок., чим і без додатка., перех. і неперех. ударяти, стукати чим-небудь по чомусь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- постукувати злегка, помалу, виконуючи якусь роботу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перев. зі сл. сокира. рубати, тесати (звичайно не докладаючи великих зусиль). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. уміти працювати сокирою (не дуже вправно). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- сапувати (перев. не на повну силу). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бити дзьобом; довбати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- неперех. ударяючись об що-небудь, видавати стук. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.ударяти, стукати чим-небудь по чомусь | |
постукувати злегка, помалу, виконуючи якусь роботу | |
рубати, тесати | |
уміти працювати сокирою | |
сапувати | |
бити дзьобом; довбати | |
ударяючись об що-небудь, видавати стук | |