цуг
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цу́г | *цу́ги |
| Р. | цу́гу | *цу́гів |
| Д. | цу́гові цу́гу |
*цу́гам |
| З. | цу́г | *цу́ги |
| Ор. | цу́гом | *цу́гами |
| М. | на/у цу́гу | *на/у цу́гах |
| Кл. | цу́гу* | *цу́ги* |
цу́г
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -цуг-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами одне за одним.
- розм. ряд, валка возів, саней і т. ін., які ідуть услід одне за одним. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |