цоркнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цо́ркну	цо́ркнув цо́ркнула	цо́ркну	—
Ти	цо́ркнеш	цо́ркнув цо́ркнула	цо́ркнеш	цо́ркни
Він Вона Воно	цо́ркне	цо́ркнув цо́ркнула цо́ркнуло	цо́ркне	—
Ми	цо́ркнем	цо́ркнули	цо́ркнем(о)	цо́ркнім(о)
Ви	цо́ркнете	цо́ркнули		цо́ркніть
Вони	цо́ркнуть	цо́ркнули	цо́ркнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

цоркнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -цоркн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док., діал. однокр. до цоркати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цоркнути