цопнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цо́пну	цо́пнув цо́пнула	цо́пну	—
Ти	цо́пнеш	цо́пнув цо́пнула	цо́пнеш	цо́пни
Він Вона Воно	цо́пне	цо́пнув цо́пнула цо́пнуло	цо́пне	—
Ми	цо́пнем	цо́пнули	цо́пнем(о)	цо́пнім(о)
Ви	цо́пнете	цо́пнули		цо́пніть
Вони	цо́пнуть	цо́пнули	цо́пнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

цопнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -цопн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈt͡sɔpnʊte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док., розм. сильно ударити по чому-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Див. також

• цопнуть

Джерела

• Словник УЛІФ: цопнути