цобкати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цо́бкаю | цо́бкав | цо́бкатиму | — |
| Ти | цо́бкаєш | цо́бкав цо́бкала | цо́бкатимеш | цо́бкай |
| Він Вона Воно |
цо́бкає | цо́бкав цо́бкала цо́бкало | цо́бкатиме | — |
| Ми | цо́бкаєм(о) | цо́бкали | цо́бкатимем(о) | цо́бкаймо |
| Ви | цо́бкаєте | цо́бкали | цо́бкайте | |
| Вони | цо́бкають | цо́бкали | цо́бкатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | цо́бкающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | цо́бкавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | цо́бкая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | цо́бкав, цо́бкавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | цо́бкаемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | цо́бкаовано | |||
цо́б-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -цобка-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡sɔbkɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок., розм. вигукувати «цоб», повертаючи волів ліворуч. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |