цимбали
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | цимба́ли |
| Р. | — | цимба́лів |
| Д. | — | цимба́лам |
| З. | — | цимба́ли |
| Ор. | — | цимба́лами |
| М. | — | на/у цимба́лах |
| Кл. | — | цимба́ли* |
цим-ба́-ли
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -цимбал-; закінчення: -и.
Вимова ред.
- МФА: [t͡semˈbɑle]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- муз. старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецеїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками. ◆ От, як розставили в світлиці всі цимбали, // Так на шістнадцять рук метелиці й заграли. П. Гулак-Артемовський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
