цимбали
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | цимба́ли |
Р. | — | цимба́лів |
Д. | — | цимба́лам |
З. | — | цимба́ли |
Ор. | — | цимба́лами |
М. | — | на/у цимба́лах |
Кл. | — | цимба́ли* |
цим-ба́-ли
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -цимбал-; закінчення: -и.
Вимова
ред.- МФА: [t͡semˈbɑle]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- муз. старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецеїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками. ◆ От, як розставили в світлиці всі цимбали, // Так на шістнадцять рук метелиці й заграли. П. Гулак-Артемовський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |