Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	цибулюва́тий	цибулюва́та	цибулюва́те	цибулюва́ті
Р.	цибулюва́того	цибулюва́тої	цибулюва́того	цибулюва́тих
Д.	цибулюва́тому	цибулюва́тій	цибулюва́тому	цибулюва́тим
З.	цибулюва́того (іcт.) цибулюва́тий (неіст.)	цибулюва́ту	цибулюва́те	цибулюва́тих (іст.) цибулюва́ті (неіст.)
О.	цибулюва́тим	цибулюва́тою	цибулюва́тим	цибулюва́тими
М.	цибулюва́тім цибулюва́тому	цибулюва́тій	цибулюва́тім цибулюва́тому	цибулюва́тих

ци-бу-лю-ва́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цибул-; суфікс: -юват; закінчення: -ий.

розм. те ж саме, що цибулястий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

цибулюватий