централізм
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | централі́зм | — |
Р. | централі́зму | — |
Д. | централі́змові централі́зму |
— |
З. | централі́зм | — |
Ор. | централі́змом | — |
М. | на/у централі́зму | — |
Кл. | централі́зму* | — |
цен-тра-лі́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -централ-; суфікс: -ізм.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- система керівництва та організації, за якої місцеві органи підпорядковано центральній владі, центрові. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Список перекладів | |