хохуля
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | хоху́ля | хоху́лі |
| Р. | хоху́лі | хоху́ль |
| Д. | хоху́лі | хоху́лям |
| З. | хоху́лю | хоху́лі |
| Ор. | хоху́лею | хоху́лями |
| М. | хоху́лі | хоху́лях |
| Кл. | хоху́ле* | хоху́лі* |
хо-ху́-ля
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хохул-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [xo'xulʲa]
прослухати вимову?, файл- УФ: [хохýля]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зоол. водяний комахоїдний звірок із цінним хутром темно-бурого кольору, а також хутро цього звірка. ◆ Відстріл багатьох птахів та звірів… суворо заборонено на всій території республіки [України]. Серед них — …норки, видри, бобри, бабаки, зубри, лані, хохулі. , «Знання та праця» ◆ Хохуля — невелика тварина, трохи більша за щура, з характерним довгим хоботком, яким вона обслідує кожний предмет, на який натрапляє. , «Робітнича газета»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Етимологічний словник української мови: У 7 Т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с. ISBN 966-00-0785-X.