хохуля

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	хоху́ля	хоху́лі
Р.	хоху́лі	хоху́ль
Д.	хоху́лі	хоху́лям
З.	хоху́лю	хоху́лі
Ор.	хоху́лею	хоху́лями
М.	хоху́лі	хоху́лях
Кл.	хоху́ле*	хоху́лі*

хо-ху́-ля

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -хохул-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [xo'xulʲa]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [хохýля]

Семантичні властивості

Значення

1. зоол. водяний комахоїдний звірок із цінним хутром темно-бурого кольору, а також хутро цього звірка. ◆ Відстріл багатьох птахів та звірів… суворо заборонено на всій території республіки [України]. Серед них — …норки, видри, бобри, бабаки, зубри, лані, хохулі. , «Знання та праця» ◆ Хохуля — невелика тварина, трохи більша за щура, з характерним довгим хоботком, яким вона обслідує кожний предмет, на який натрапляє. , «Робітнича газета»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від псл. *xoxul'a.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: выхухоль (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: хохуля

Етимологічний словник української мови: У 7 Т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с. ISBN 966-00-0785-X.