хилитатися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | хилита́юся (-сь) | хилита́вся (-сь) | хилита́тимуся (-сь) | — |
Ти | хилита́єшся | хилита́вся (-сь) хилита́лася (-сь) | хилита́тимешся (-сь) | хилита́йся (-сь) |
Він Вона Воно |
хилита́ється (-сь) | хилита́вся (-сь) хилита́лася (-сь) хилита́лося (-сь) | хилита́тиметься | — |
Ми | хилита́єм(о)ся (-сь) | хилита́лися | хилита́тимем(о)ся (-сь) | хилита́ймося (-сь) |
Ви | хилита́єтеся (-сь) | хилита́лися (-сь) | хилита́йтеся (-сь) | |
Вони | хилита́ються | хилита́лися (-сь) | хилита́тимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | хилита́ючись | |||
Дієприсл. мин. ч. | хилита́вшись | |||
Безособова форма | — |
хи-ли-та́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -хилит-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
ред.- МФА: [xeleˈtɑtesʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- коливатися, здійснювати коливні рухи. ◆ так само нагинається од руху повітря жовте полум'я свічки, так само хилитаються тіні й висить морок М. М. Коцюбинський, «I, 1955, 417 )»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.Список перекладів | |