хилитатися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | хилита́юся (-сь) | хилита́вся (-сь) | хилита́тимуся (-сь) | — |
| Ти | хилита́єшся | хилита́вся (-сь) хилита́лася (-сь) | хилита́тимешся (-сь) | хилита́йся (-сь) |
| Він Вона Воно |
хилита́ється (-сь) | хилита́вся (-сь) хилита́лася (-сь) хилита́лося (-сь) | хилита́тиметься | — |
| Ми | хилита́єм(о)ся (-сь) | хилита́лися | хилита́тимем(о)ся (-сь) | хилита́ймося (-сь) |
| Ви | хилита́єтеся (-сь) | хилита́лися (-сь) | хилита́йтеся (-сь) | |
| Вони | хилита́ються | хилита́лися (-сь) | хилита́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | хилита́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | хилита́вшись | |||
| Безособова форма | — | |||
хи-ли-та́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -хилит-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [xeleˈtɑtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- коливатися, здійснювати коливні рухи. ◆ так само нагинається од руху повітря жовте полум'я свічки, так само хилитаються тіні й висить морок М. М. Коцюбинський, «I, 1955, 417 )»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |