умілиця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | умі́лиця | умі́лиці |
| Р. | умі́лиці | умі́лиць |
| Д. | умі́лиці | умі́лицям |
| З. | умі́лицю | умі́лиць |
| Ор. | умі́лицею | умі́лицями |
| М. | умі́лиці | умі́лицях |
| Кл. | умі́лицю | умі́лиці |
у-мі́-ли-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Префікс: у-; корінь: -міл-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жін. ім. до умілець. ◆ Умілиця із селища Івано-Франкове на Львівщині Оксана Когут демонструє верхівку на ялинку в стилі яворівської забавки Джерело — УК, 28 грудня 2019 року, cубота, № 250.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |