укоштитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уко́штуся | уко́штився (-сь) | уко́штуся (-сь) | — |
Ти | уко́штишся | уко́штився (-сь) уко́штилася (-сь) | уко́штишся | уко́штися (-сь) |
Він Вона Воно |
уко́штиться | уко́штився (-сь) уко́штилася (-сь) уко́штилося (-сь) | уко́штиться | — |
Ми | уко́штим(о)ся | уко́штилися (-сь) | уко́штимся (-имося, -мось) | уко́штім(о)ся (-сь) |
Ви | уко́штитеся | уко́штилися (-сь) | уко́штіться | |
Вони | уко́штуться | уко́штилися (-сь) | уко́штяться | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Безособова форма | — |
у-кош-ти́-ти-ся
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6a.
Префікс: у-; корінь: -кошт-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
- ↑ отра́тити, стра́тити, протра́тити, ви́тратити ся, втра́тити ся, покла́сти (гроші), тра́тити, стра́чувати, витра́чувати, уко́штити ся, (все) — повитра́чувати, позтра́чувати
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |