вживати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | вжива́ю | вжива́в вжива́ла | вжива́тиму | — |
Ти | вжива́єш | вжива́в вжива́ла | вжива́тимеш | вжива́й |
Він Вона Воно |
вжива́є | вжива́в вжива́ла вжива́ло | вжива́тиме | — |
Ми | вжива́єм(о) | вжива́ли | вжива́тимем(о) | вжива́ймо |
Ви | вжива́єте | вжива́ли | вжива́йте | |
Вони | вжива́ють | вжива́ли | вжива́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | вжива́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | вжива́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -жив-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- МФА: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось. ◆ немає прикладів застосування.
- використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою. ◆ немає прикладів застосування.
- споживати взагалі (їсти, пити). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось | |
використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою | |
споживати взагалі | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: вживати
- Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах, Київ 1999.