углець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	угле́ць	углеці́
Р.	углеця́	углеці́в
Д.	углеце́ві углецю́	углеця́м
З.	угле́ць	углеці́
Ор.	углеце́м	углеця́́ми
М.	углеці́ углецю́	углеця́х
Кл.	углецю́*	углеці́*

углець

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 5b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -угл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [ʊˈɦlɛt͡sʲ] (одн.), [ʊɦleˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. казан? для готування на вугіллі ◆ Прийшов чернець, положив яйця в углець — нехай киплять, поки прийду вп’ять. Ном. Заг. № 12

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)