Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увікові́чую	увікові́чув	увікові́чутиму	—
Ти	увікові́чуєш	увікові́чув увікові́чула	увікові́чутимеш	увікові́чуй
Він Вона Воно	увікові́чує	увікові́чув увікові́чула увікові́чуло	увікові́чутиме	—
Ми	увікові́чуєм(о)	увікові́чули	увікові́чутимем(о)	увікові́чуймо
Ви	увікові́чуєте	увікові́чули		увікові́чуйте
Вони	увікові́чують	увікові́чули	увікові́чутимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	увікові́чующий
Дієприкм. мин. ч.	увікові́чувший
Дієприсл. теп. ч.	увікові́чуя
Дієприсл. мин. ч.	увікові́чув, увікові́чувши
Пас. дієприкм. теп. ч.	увікові́чуемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	увікові́чуовано

у-ві-ко-ві́-чу-ва-ти

Префікс: у-; корінь: -віковіч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

перех. те ж саме, що увічнювати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

увіковічувати