увіковічувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | увікові́чую | увікові́чув | увікові́чутиму | — |
| Ти | увікові́чуєш | увікові́чув увікові́чула | увікові́чутимеш | увікові́чуй |
| Він Вона Воно |
увікові́чує | увікові́чув увікові́чула увікові́чуло | увікові́чутиме | — |
| Ми | увікові́чуєм(о) | увікові́чули | увікові́чутимем(о) | увікові́чуймо |
| Ви | увікові́чуєте | увікові́чули | увікові́чуйте | |
| Вони | увікові́чують | увікові́чули | увікові́чутимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | увікові́чующий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | увікові́чувший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | увікові́чуя | |||
| Дієприсл. мин. ч. | увікові́чув, увікові́чувши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | увікові́чуемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | увікові́чуовано | |||
у-ві-ко-ві́-чу-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: у-; корінь: -віковіч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- перех. те ж саме, що увічнювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |