увіковічнений

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. увікові́чнений увікові́чнена увікові́чнене увікові́чнені
Р. увікові́чненого увікові́чненої увікові́чненого увікові́чнених
Д. увікові́чненому увікові́чненій увікові́чненому увікові́чненим
З. {{{з (чол)}}} увікові́чнену увікові́чнене {{{з (мн)}}}
О. увікові́чненим увікові́чненою увікові́чненим увікові́чненими
М. увікові́чненому
увікові́чненім
увікові́чненій увікові́чненому
увікові́чненім
увікові́чнених

у-ві-ко-ві́ч-не-ний

Пасивний дієприкметник.


Корінь: -увіковічнений-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до увіковічити . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.