увера

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	уве́ра	уве́ри
Р.	уве́ри	уве́р
Д.	уве́рі	уве́рам
З.	уве́ру	уве́р
Ор.	уве́рою	уве́рами
М.	уве́рі	уве́рах
Кл.	уве́ро	уве́ри

у-ве́-ра

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 1a^° за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -увер-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ʊˈu̯ɛrɐ] (одн.), [ʊˈu̯ɛre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. уперта, затята людина. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увера