тубілець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тубі́лець	тубі́льці
Р.	тубі́льця	тубі́льців
Д.	тубі́льцеві тубі́льцю	тубі́льцям
З.	тубі́льця	тубі́льців
Ор.	тубі́льцем	тубі́льцями
М.	тубі́льцеві тубі́лецю	тубі́льцях
Кл.	тубі́льцю	тубі́льці

ту-бі́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тубіл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. представник корінного населення країни, місцевості. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. абориген, автохтон, туземець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: тубілка прикметники: тубільний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: indígena (es) чол., nativo (es) чол. Англійськаen: native (en) Арабськаar: مواطن (ar) Білоруськаbe: тубылец (be) чол., туземец (be) чол. Грецькаel: ιθαγενής (el) чол., ντόπιος (el) чол. Гуджаратіgu: આદિવાસી (gu) чол. (ādivāsī) Польськаpl: tubylec (pl) чол. Російськаru: туземец (ru) чол., абориген (ru) чол. Словацькаsk: domorodec (sk) чол. Французькаfr: autochtone (fr) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: тубілець