Українська

ту-бі́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тубіл-; суфікс: -ець.

представник корінного населення країни, місцевості. ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: тубілка прикметники: тубільний

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: indígena ^(es) чол., nativo ^(es) чол. Англійська_en: native ^(en) Арабська_ar: مواطن ^(ar) Білоруська_be: тубылец ^(be) чол., туземец ^(be) чол. Грецька_el: ιθαγενής ^(el) чол., ντόπιος ^(el) чол. Гуджараті_gu: આદિવાસી ^(gu) чол. (ādivāsī) Польська_pl: tubylec ^(pl) чол. Російська_ru: туземец ^(ru) чол., абориген ^(ru) чол. Словацька_sk: domorodec ^(sk) чол. Французька_fr: autochtone ^(fr) чол.

тубілець