трунок
Українська
ред.
тру́нок I ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | тру́нок | тру́нки |
| Р. | тру́нку | тру́нків |
| Д. | тру́нкові тру́нку |
тру́нкам |
| З. | тру́нок | тру́нки |
| Ор. | тру́нком | тру́нками |
| М. | тру́нкі | тру́нках |
| Кл. | тру́нку* | тру́нки* |
тру́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -трунок-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- напій (перев. алкогольний), пиття. ◆ Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого. Пантелеймон Куліш
- *п'янкий запах; пахощі. ◆ Димлять сумом чорні маки, надихають тоскним трунком німу ніч.
- відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування); лік, ліки. ◆ Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу… [Баба:] Не треба мені нічого… ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений. Старицький М. П.
- *отрута. ◆ Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? Платон Воронько
- діал. горілка. ◆ Його очі спинилися на фляшці з горілкою. Станув. - Є ще тут що? - спитав. А відтак, відкривши ще трохи трунку, приложив фляшку до уст і випив усе до останньої краплі… Ольга Кобилянська
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
тру́нок II ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | тру́нок | тру́нки |
| Р. | тру́нку | тру́нків |
| Д. | тру́нкові тру́нку |
тру́нкам |
| З. | тру́нок | тру́нки |
| Ор. | тру́нком | тру́нками |
| М. | тру́нкі | тру́нках |
| Кл. | тру́нку* | тру́нки* |
тру́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -трунок-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. те ж саме, що шлунок. ◆ Я випити вип'ю, бо щось мене в трунку млоїть. Іван Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: трунок
- Словник УЛІФ: трунок
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.