термінатив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | термінати́в | термінати́ви |
| Р. | термінати́ва | термінати́вів |
| Д. | термінати́вові термінати́ву |
термінати́вам |
| З. | термінати́в | термінати́ви |
| Ор. | термінати́вом | термінати́вами |
| М. | на/у термінати́ві | на/у термінати́вах |
| Кл. | термінати́ве* | термінати́ви* |
тер-мі-на-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -термінатив-.
Вимова
ред.
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- лінгв. дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. ◆ Термінативи, або здійсненники об’єднують дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. напр.: А на другий день в бур’яні Шевченко будує з булиги та коров’яків курінь.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |