термінатив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | термінати́в | термінати́ви |
| Р. | термінати́ва | термінати́вів |
| Д. | термінати́вові термінати́ву |
термінати́вам |
| З. | термінати́в | термінати́ви |
| Ор. | термінати́вом | термінати́вами |
| М. | на/у термінати́ві | на/у термінати́вах |
| Кл. | термінати́ве* | термінати́ви* |
тер-мі-на-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -термінатив-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. ◆ Термінативи, або здійсненники об’єднують дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. напр.: А на другий день в бур’яні Шевченко будує з булиги та коров’яків курінь.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |