сівба

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сівба́	—
Р.	сівби́	—
Д.	сівбі́	—
З.	сівбу́	—
Ор.	сівбо́ю	—
М.	сівбі́	—
Кл.	сівбо́*	—

сів-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -сів-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [sʲiw'ba]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [с'іўбá]

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням сіяти[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу. Михайло Коцюбинський. ◆ З лісу носимо насіння для сівби: тут і ясені, і клени, і дуби. Григорій Бойко. ◆ Велику користь мінеральні добрива дають, якщо вносити їх у рядки під час сівби. Хлібороб України. ◆ Український етнограф О. Боряк у циклі ткацьких робіт послідовно розглядає такі основні технологічні етапи: етапи переробки сировини: підготовчий — сівба; вирощування луб’яних культур; одержання вовни; збирання стебел; безпосередньо обробка сировини (висушування, м’яття, тріпання, розчісування, сортування); прядіння, перемотування ниток; сканування основи; укладання ниток основи на ткацький верстат і ткання; зоління і вибілювання готового полотна Тищенко О. В. Метафорика та фраземіка елементів матеріальної культури як прояв побутоцентризму (на матеріалі польської та інших слов’янських мов) ◆ Під час виборів до Верховної Ради СРСР, сівби, жнив із членів художньої самодіяльності створили 18 агіткультбригад (161 учасник), які виступили у 971 поселенні (селах і присілках) ◆ На Ровненщині розгортається масова весняна сівба. (з газети)
2. час, період, коли сіють. ◆ Тієї ж весни й віддали Остапа в економію в погоничі на всю сівбу. Андрій Головко. ◆ На косовиці сіна або сівбі Герман Карпович без кінця сипав прислів'ями. Терень Масенко.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. сіяти.

Переклад

дія за знач. дієсл. сіяти

час, період, коли сіють

Джерела

• Словник УЛІФ: сівба

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.