сьомати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	сьо́маю	сьо́мав	сьо́матиму	—
Ти	сьо́маєш	сьо́мав сьо́мала	сьо́матимеш	сьо́май
Він Вона Воно	сьо́має	сьо́мав сьо́мала сьо́мало	сьо́матиме	—
Ми	сьо́маєм(о)	сьо́мали	сьо́матимем(о)	сьо́маймо
Ви	сьо́маєте	сьо́мали		сьо́майте
Вони	сьо́мають	сьо́мали	сьо́матимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	сьо́мающий
Дієприкм. мин. ч.	сьо́мавший
Дієприсл. теп. ч.	сьо́мая
Дієприсл. мин. ч.	сьо́мав, сьо́мавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	сьо́маемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	сьо́маовано

сьо́-ма-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -сьома-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈsʲɔmɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. ссати; смоктати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів