сутяжник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | сутя́жник | сутя́жники |
| Р. | сутя́жника | сутя́жників |
| Д. | сутя́жникові сутя́жнику |
сутя́жникам |
| З. | сутя́жника | сутя́жників |
| Ор. | сутя́жником | сутя́жниками |
| М. | сутя́жникові, сутя́жнику | сутя́жниках |
| Кл. | сутя́жнике | сутя́жники |
су-тя́ж-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сутяж-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. ◆ Сутяжники притягли на засідання стародавню мапу, вишиту гладдю на величезному полотнищі шовку. М. та С. Дяченки, «Ритуал»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |